Придворний єврей. До історії епохи абсолютизму в Центральній Європі – З. Штерн

Служба при дворах неєврейських правителів має давню традицію у єврейській історії. Однак як спеціальний інститут придворні євреї, зазвичай підрядники та постачальники, стали особливістю абсолютистських держав Центральної Європи починаючи з XVI ст. Прагнучи максимального зміцнення своєї влади, правителі знаходили дуже корисним використовувати властиві євреям діловий досвід та вміння налагоджувати економічні зв'язки. У дослідженні Зельми Штерн простежується зміна історичних умов, що прояснюють особливості такого явища, як «придворний єврей» в епоху перетворень – а саме під час перехідного періоду від палацового абсолютизму до меркантилізму. За словами Штерн, «якщо вдивитися у їхні долі, стане зрозуміло, наскільки драматичним було становище європейського єврейства в цілому — людей, які намагалися об'єднати два різні світи, не відмовляючись при цьому від своєї ідентичності».